УЧБОВА ЛІТЕРАТУРА

УЧБОВА ЛІТЕРАТУРА



Глава 12. Челюстно-ліцевая ортопедія 483

Таблиця 23

Патогенез контрактур

Перелом щелеп з локалізацією в місцях прикріплення м’язів Перелом з пошкодженням м’яких тканин

Роздратування рецепторного апарату м’язів кістковими осколками і продуктами розпаду тканин Загоєння рани за допомогою вторинного натягнення

Утворення рубцюватої тканини

М’язова гіпертонія

Г Контрактура Стягання і деформація тканин рубцями

Контрактура

області і др.); 2) анкілоз вісочно-ніжнечелюстного суглоба; 3) рубцюваті зміни околочелюстних тканин, слизистої оболонки, м’язів, підшкірної клітковини і шкіри. Основними причинними чинниками ніжнечелюстних контрактур явля¬ются неправильна первинна обробка ран і тривала міжщелепна фіксація відламків щелепи, без своєвремен¬ной лікувальної гімнастики. Патогенез ніжнечелюстних кон¬трактур можна представити у вигляді схеми (таблиця. 23). Головною патогенетичною ланкою є рефлекторно-мишечний механізм (I), а в II — утворення рубцюватої тканини і її отрі¬цательниє дії на функцію нижньої щелепи.
Клінічно розрізняють нестійкі і стійкі контракту¬ри щелеп. По ступеню розкриття рота контрактури де¬лят на легені (2-3 см), середні (1-2 см) і важкі (до 1 см).
Рефлекторно-мишечниє контрактури виникають при переломах щелеп в місцях прикріплення м’язів, подні¬мающих нижню щелепу. В результаті роздратування ре-цепторного апарату м’язів краями відламків або продукта¬мі розпаду пошкоджених тканин відбувається різке пови¬шеніє м’язового тонусу, яке приводить до контрактури нижньої щелепи.
Рубцюваті контрактури в залежності тому, які тка¬ні уражені — шкіра, слизиста оболонка або м’яз, на¬зиваются дерматогеннимі, міогеннимі і змішаними. Крім того, розрізняють контрактури скронево-вінцеві, скуло-венечные, скуло-челюстные і міжщелепні. Деле¬ніє контрактур на рефлекторно-мишечниє і рубцюваті хо¬тя і необгрунтовано, але в окремих випадках ці процеси один одного не виключають. Інколи при пошкодженнях м’яких тканин і м’язів м’язова гіпертонія переходить в стійку рубцювату контрактуру.
Запобігання розвитку контрактур — цілком реальний і конкретний захід. Воно включає: запобігання розвитку грубих рубців шляхом правильної і своєчасною обработки рани (максимальне зближення країв з наложе¬нієм швів, при великих дефектах тканин показано сшива¬ніє краї слизистої оболонки з краями шкірних покривів); своєчасна іммобілізация відламків по можливості за допомогою одночелюстної шини; своєчасна межче¬люстная фіксація відламків при переломах в місцях прі¬крепленія м’язів з метою запобігання м’язовій ги¬пертонії; вживання ранньої лікувальної гімнастики.
Лікування контрактур — консервативне, оперативне і комбіноване. Консервативне лікування складається з медикаментозних, фізіотерапевтичних методів, лечеб¬ной гімнастики і механотерапії (таблиця. 24). Механотерапія контрактур полягає в насильницькому розкритті рота за допомогою механічних пристосувань і спеціальних апаратів. Такий спосіб отримав назву пасивною в от¬лічие від активної механотерапії, коли зворотне двіже¬ніє нижньої щелепи здійснюється з подоланням сопро¬тівленія пружини механотерапевтічеського апарату. Ме¬ханотерапія може бути здійснена за допомогою про¬стих пристосувань (пробки, дерев’яні і гумові клини, конуси), які встановлюють між зубами на 2-3 ч. або до появи болю.
Досконалішим способом механотерапії є апаратурний. Апарати, не дивлячись на велике їх разнооб¬разіє, мають єдині конструктивні принципи (мал. 673, 674). Вони складаються з жорстко сполучених між собою внут-ріротової частині, що спирається на зубні ряди, і внерото-вой частини, забезпеченої силовим елементом (гумова тяга, пружина). Величина сили може бути дозованою. У стан¬дартних апаратах внутрішньоротова частина є пластинками — металеві ложки, а в індивідуальних - зу-бонадесневую шину. Перед накладенням стандартного аппа¬рата на зубні ряди ложки заповнюють термопластічеськой масою. В результаті цього апарат стає індівідуалі¬зірованним. Тривалість механотерапевтічеських проце¬дур визначається індивідуально. Критерієм служить появле¬ніє стомлюваності. Інколи механотерапію потрібно проводити у поєднанні з фізіотерапією і лікувальною гімнастикою.